Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (26) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (44) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дубовський С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 28 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Дубовський С. В. Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, Є. А. Ленчевський, М. Є. Бабін // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 1. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_1_4 Незбалансованість структури генеруючих потужностей в ОЕС України із достатньо низьким рівнем маневрових потужностей ГЕС і ГАЕС перешкоджає регулюванню добового графіка навантаження, проходженню нічних провалів навантаження, забезпеченню аварійних та частотних резервів, що призводить до зниження стійкості і надійності роботи ОЕС України. За цих умов регулювання значної частини діапазону добового графіка навантаження здійснюється вугільними блоками ТЕС, потужністю 200 - 300 МВт, що були спроектовані для базового режиму навантаження з діапазоном регулювання 20 - 30 % від номінальної потужності. Щоденно диспетчерами станцій відключається до 10 енергоблоків для проходження нічного провалу навантаження енергосистеми, із подальшим їх включенням до мережі на ранковий та вечірній максимуми навантаження, що приводить до значних перевитрат палива (до 300 тис. тонн умовного палива на рік). Розглянуто нові напрямки реалізації процесів управління режимом навантаження енергосистеми у нічні години доби, засновані на принципах автоматичного управління потужностями навантаження сучасних електротермічних споживачів-регуляторів. Головною перевагою застосування електротермічних споживачів-регуляторів буде те, що завдяки їх застосуванню у години нічного провалу ГЕН буде створений заданий мінімальний рівень навантаження енергосистеми. Це сприятиме усуненню існуючої проблеми в енергосистемі щодо необхідності тимчасового відключення частини маневрових енергоблоків ТЕС у години нічного провалу навантаження. Крім того, стане можливим зменшити в енергосистемі і загальну кількість енергоблоків ТЕС, що працюють в маневрових режимах, чим сприяти подовженню ресурсу їх роботи. | |||
| 2. |
Дубовський С. В. Оптимальні параметри відбору теплоти відхідних газів котельних установок для її використання тепловим насосом [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, М. Є. Бабін, В. С. Коберник, М. Я. Каденський // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 2. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_2_7 | |||
| 3. |
Дубовський С. В. Техніко-економічні оцінки перспективних природоохоронних технологій теплової енергетики Українии [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, В. С. Коберник // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 2. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_2_10 Розглянуто питання пошуку економічно реальних шляхів виконання екологічних зобов'язань згідно з Технологічними нормативами допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт. Проведено техніко-економічне порівняння за критерієм середньої вартості виробництва електричної енергії за життєвий цикл перспективних природоохоронних технологій, готових до впровадження у ході реконструкції енергоблоків ТЕС. Показано, що за умов ринкової конкуренції впровадження природоохоронних технологій високої ефективності не є інвестиційно привабливим за чинних значень податку на викиди, але стане таким за умов збільшення податку на викиди основних забруднювачів до 10 разів до рівнів, встановлених згідно з Податковим кодексом України. | |||
| 4. |
Дубовський С. В. Підвищення маневрених можливостей енергетичної системи шляхом впровадження теплових насосів-регуляторів у складі ТЕЦ [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, А. П. Левчук, М. Я. Каденський // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 4. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_4_5 Незважаючи на впровадження економічного стимулювання споживачів і виробників електричної енергії до вирівнювання і регулювання графіків електричних навантажень (ГЕН), в об'єднаній енергетичній системі (ОЕС) України спостерігається стійка тенденція його загострення. У зв'язку з цим зростають витрати, пов'язані з ущільненням та регулюванням ГЕН, які становлять до 35 % від обсягу товарної продукції ТЕС, або 14,85 млрд грн. Крім того, існують помітні приховані втрати, пов'язані із зниженням ресурсу, надійності і економічності регулюючих енергоблоків внаслідок постійної експлуатації у циклічних режимах. Для виходу із ситуації, що склалася, необхідне прийняття більш дієвих, ніж економічне стимулювання, додаткових заходів щодо ущільнення ГЕН та їх регулювання. У ролі одного з них запропоновано створення спеціалізованої системи теплових насосів-регуляторів (ТНР) змінної потужності, керованих з боку енергетичної системи, інтегрованих у технологічні схеми ТЕЦ. На відміну від електротеплових споживачів-регуляторів накопичувального типу окремого розташування, що використовують пряме перетворення електричної енергії у теплоту або теплові насоси на природних джерелах низького потенціалу, розміщення ТНР на ТЕЦ не потребує створення теплових акумуляторів великої ємності, додаткової інфраструктури електроживлення, мереж і резервних джерел теплопостачання, технологічного зв'язку і управління. Крім того, ТНР такого типу можуть використовувати у ролі джерел низькопотенційної теплоти теплові втрати ТЕЦ, що забезпечує сприятливе збільшення коефіцієнта перетворення ТНР по мірі зростання попиту на теплову енергію. Показано, що інтеграція ТНР і ТЕЦ забезпечує відчутний ефект підсилення регулюючих впливів ТНР за рахунок супутніх змін електричної і теплової потужності теплофікаційних турбоустановок ТЕЦ. Згідно з оцінками, виконаними за спеціально розробленою методикою на основі енергетичних характеристик ТЕЦ різних типів, сумарні зміни регулюючої потужності ТЕЦ та ТНР можуть бути у 2,5 - 5 разів більшими за регулюючу потужність саме ТНР. Ефект підсилення зростає по мірі збільшення початкових параметрів пари ТЕЦ. На підставі одержаних значень коефіцієнтів підсилення регулюючих потужностей ТЕЦ з ТНР різних ступенів початкового тиску, що припускають залучення до вирівнювання та регулювання ГЕН в ОЕС України, який оцінений у 3000 МВт взимку і у 1000 МВт влітку. При цьому необхідна потужність ТНР оцінюється тільки у 860 МВт. Це вказує на можливість суттєвого підвищення маневренних можливостей енергетичної системи із витратами, що кратно нижчі за відповідні витрати у разі відокремленого використання. | |||
| 5. |
Дубовський С. В. Методичні особливості оптимізації складу регулюючих енергоблоків ТЕС з обмеженими динамічними властивостями з урахуванням їх взаємодії із системними споживачами-регуляторами [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, Р. В. Григор’єв, М. Є. Бабін // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 1. - С. 15-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_1_5 Розроблено модель економічної оптимізації складу енергоблоків ТЕС з урахуванням факторів динамічної маневреності, яка враховує необхідні умови підтримки частоти в електричних мережах відповідно до сучасних норм. У моделі передбачено використання у системі електротеплових споживачів-регуляторів (СР) постійно включених у роботу. Такі СР можуть складатися з множини потужних установок електротеплового перетворення (наприклад, теплових насосів), що встановлюються в існуючих системах теплопостачання. Модель апробовано на прикладі, що відповідає загальним рисам ОЕС України. За модельними розрахунками визначено, що існуючим складом ТЕС неможливо самостійно забезпечити необхідні вимоги щодо швидкості відновлення потужності в ОЕС України у разі виходу з ладу найпотужнішого енергоблока (умова "N-1" ENTSO-E). Для ліквідації дефіциту маневреності необхідне залучення СР потужністю від 350 - 400 МВт до 1000 МВт. Це забезпечить не тільки необхідні часові параметри ліквідації розрахункової аварії, а й підвищення ефективності роботи ТЕС за рахунок зниження величини обертального резерву вторинного регулювання. | |||
| 6. |
Дубовський С. В. Підвищення робочого ресурсу ТЕС з використанням системних електротеплових споживачів-регуляторів [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 3. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_3_4 Оцінено вплив електротермічних споживачів-регуляторів, призначених для вирівнювання добових графіків електричних навантажень енергетичної системи на підвищення робочого ресурсу енергоблоків теплових електричних станцій. Наведено аналіз фактичних напрацювань енергоблоків ТЕС з початку експлуатації у порівнянні з подовженим (парковим) ресурсом. Проаналізовано фактичні режими навантажень ТЕС ОЕС України з точки зору їх впливу на пошкоджуваність металу високонапружених вузлів за умов експлуатації енергоблоків за межами паркового ресурсу. На підставі аналізу літературних даних встановлено, що основним фактором пошкодження є малоциклова втома металу, що розвивається внаслідок різких змін теплового стану енергоблоків (понадпланові пуски, швидкі набирання навантажень та ін.). З метою протидії розвитку зазначеної тенденції запропоновано використовувати електротеплові споживачі-регулятори великої потужності, що встановлюються у системах централізованого теплопостачання для керування графіком електричних навантажень ТЕС. Наведено міркування щодо включення споживачів-регуляторі у технологічні контури керування енергетичною системою та визначено необхідні обсяги їх впровадження в ОЕС України, що гарантують припинення циклічного використання енергоблоків (з частими нічними зупинками), а у перспективі - повне вирівнювання графіків їх роботи. | |||
| 7. |
Дубовський С. В. Розроблення нової комплексної системи автоматичного управління електричним навантаженням ОЕС України на основі електротермічних споживачів-регуляторів [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, Є. А. Ленчевський // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 4. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_4_5 На сьогодні в ОЕС України існує реальна проблема щодо необхідності забезпечення європейського рівня стабільності частоти. Без вирішення цього питання вже у найближчі роки в ОЕС України будуть відсутні належні умови для подальшого нормального розвитку її генеруючих потужностей. Саме для вирішення поставленої задачі розглянуто питання щодо можливості досягнення в ОЕС України заданого європейського рівня стабільності частоти. Проведені дослідження показали, що вирішити це питання в ОЕС України можливо буде лише за умов впровадження нової комплексної системи автоматичного управління навантаженням електротермічних споживачів регуляторів. Розглянуті принципи структурної побудови нової системи автоматичного управління дозволяють вирішити важливі питання в енергосистемі щодо усунення нічних провалів навантаження ГЕН. Усунення нічних провалів дозволяє забезпечити у енергосистемі заданого мінімального рівня навантаження, достатнього для утримання в роботі усіх маневрових енергоблоків ТЕС. Обгрунтовано можливість досягнення в енергосистемі із відносно невеликою встановленою потужністю, якою є ОЕС України, стабільності частоти на європейському рівні та визначити перспективний напрямок у побудові нових досконаліших систем автоматичного управління. | |||
| 8. |
Дубовський С. В. Оптимізація напрямів та термінів впро вадження прогресивних стандартів щодо енергоефективності у теплопоста чанні [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, І. С. Соколовська // Проблеми загальної енергетики. - 2010. - Вип. 1. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2010_1_6 Впровадження стандартів щодо ефективності енергоустаткування - один з найдієвіших напрямів реалізації енергозбереження у сфері теплоенергетики, де більшість устаткування потребує заміни. Надавати чинності новим стандартам має сенс, якщо для цього існують реальні умови. Модернізація теплогенерувального обладнання потребує значних коштів і не може здійснюватись одночасно у всій галузі. Тому необхідно розроблювати сценарії найбільш економічно вигідного впровадження нового устаткування з визначенням порядку оновлення за потужністю й у часі за умови обмежених інвестицій. Розроблено нову методику та запропоновано узагальнений підхід до економічного оцінювання оптимальних напрямів та послідовності впровадження прогресивних стандартів щодо енергоефективності у сфері теплопостачання з урахуванням економічних, екологічних та соціальних аспектів на прикладі модернізації парку водогрійних котлів на природному газі. | |||
| 9. |
Бабін М. Є. Річна ефективність використання палива індивідуальними газовими котлами [Електронний ресурс] / М. Є. Бабін, Р. В. Григор'єв, С. В. Дубовський, А. П. Левчук // Проблеми загальної енергетики. - 2010. - Вип. 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2010_3_9 Обгрунтовано актуальність коректної оцінки середньорічної ефективності використання палива в індивідуальних системах теплопостачання на основі газових котлів, що широко використовуються в Україні. На основі аналізу літературних даних встановлено, що циклічний режим роботи малих котлів супроводжується значним зниженням економічності через наявність додаткових втрат - теплових втрат експлуатаційної готовності. Тому оцінювання середньорічної ефективності використання палива такими котлами за паспортним значенням теплового ККД слід вважати неприпустимим. Через відсутність у технічних стандартах України вимог щодо обов'язкового визначення та представлення даних про додаткові втрати експлуатаційної готовності запропоновані формули для орієнтовних розрахунків таких втрат. Висновки щодо сезонної ефективності використання палива побутовими котлами за архітектурно-кліматичних умов України свідчать про те, що цей показник може змінюватися у межах 50 - 79 %, залежно від ступеню технологічної досконалості котла. Зроблено висновок про те, що в Україні необхідно запровадити гармонізовані міжнародні стандарти визначення економічності побутових котлів за показником середньорічної ефективності використання палива, а також обов'язково зазначати у паспортних характеристиках фактичні значення втрат експлуатаційної готовності. | |||
| 10. |
Дубовський С. В. Методичні основи розробки стандарту визначення енергоємності комбінованого виробництва електричної енергії і теплоти на електричних станціях [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, О. О. Хортова // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 20. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_20_5 Розглянуто теоретичні особливості розрахунку питомих витрат палива на відпуск електричної та теплової енергії для серійних паротурбінних теплофікаційних установок термодинамічним методом. Досліджено залежності основних показників енергетичної ефективності таких установок від початкових та кінцевих параметрів робочого процесу та за результатами виведено емпіричну формулу. | |||
| 11. |
Кулик М. М. Основні напрями та пріоритетні заходи зі зменшення обсягів використання природного газу в економіці і соціальній сфері України [Електронний ресурс] / М. М. Кулик, С. В. Дубовський // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 19. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_19_4 Визначено фактори, що обумовлюють необхідність зменшення обсягів споживання природного газу в економіці та в соціальній сфері України. Основними з них є великі обсяги його імпорту з території держави-монополіста і лавинне зростання світових цін на цей ресурс. Розроблено комплекс першочергових заходів зі скорочення споживання газу, який дозволяє вже починаючи з 2011 р. зменшити його використання на 20,8 млрд. куб. м. З урахуванням результатів реалізації зазначеного комплексу заходів та низки додаткових проектів споживання природного газу в економіці та соціальній сфері України в період 2011 - 2030 рр. можна зменшити до рівня 32,7 - 36,4 млрд куб. м. Зазначені рівні споживання природного газу можна забезпечити діяльністю газопромислового комплексу України шляхом видобутку газу з власних родовищ та за рахунок оплати його транзиту в країни Центральної та Західної Європи. Реалізація запропонованого комплексу заходів призведе до значного зростання рівня енергетичної безпеки України. | |||
| 12. |
Дубовський С. В. Автоматичне управління сучасними споживачами-регуляторами як засіб забезпечення стабільності частоти в ОЕС України на рівні вимог UCTE [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, Є. А. Ленчевський, С. А. Мартиненко // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 19. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_19_6 Розглянуто питання недоцільності застосування в ОЕС України традиційних методів регулювання частоти, а також проекту щодо встановлення вставок постійного струму ВПС під час вирішення питання об'єднання енергосистем ОЕС України з UCTE. Запропоновано вирішити це питання на базі застосування нового нетрадиційного способу забезпечення стабільності частоти в енергосистемі. При цьому проведено ряд досліджень, направлених на вирішення цього питання. | |||
| 13. |
Бабін М. Є. Емісія оксидів азоту в теплоенергетичних установках [Електронний ресурс] / М. Є. Бабін, С. В. Дубовський, В. С. Коберник, В. А. Рейсіг // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 17. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_17_11 Запропоновано розрахункову методику визначення показника емісії оксидів азоту без урахування заходів скорочення викиду. Методика враховує кінетику утворення та руйнування оксидів азоту у процесі спалювання палива в теплоенергетичній установці. | |||
| 14. |
Дубовський С. В. Термодинамічний аналіз систем комбінованого виробництва теплоти та холоду [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, О. С. Твердохліб // Проблеми загальної енергетики. - 2014. - Вип. 2. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2014_2_9 Використання систем комбінованого виробництва теплоти і холоду наразі набуває світового розвитку та взяте на озброєння в багатьох країнах світу. Для оцінки конкурентоспроможності зазначених систем необхідно проводити детальний аналіз, заснований на показниках питомих витрат приводної енергії на виробництво теплоти і холоду. Визначення таких показників базується на ексергетичному методі, що передбачає поділ витрат приводної енергії пропорційно ексергії продуктів, виходячи з припущення щодо рівності ексергетичних ккд процесів виробництва теплоти і холоду, яке не має наукового обгрунтування. Запропоновано нову методику поділу витрат на одержання теплоти та холоду за умов комбінованого їх виробництва, засновану на використанні першого та другого законів термодинаміки, вільну від згаданого припущення. Вона дозволяє розподілити витрати і визначити показники ефективності виробництва теплоти та холоду, нерівні між собою. Встановлено, що поділ втрат ексергії таких комбінованих процесів необхідно здійснювати пропорційно ексергетичним температурним функціям продуктів. Методичні викладки ілюстровано прикладом кількісного порівняння запропонованого (термодинамічного) та ексергетичного методів поділу витрат у системах комбінованого виробництва тепла та холоду на основі поршневих холодильних машин. Встановлено, що у розглянутому випадку ексергетичний метод занижує ефективність виробництва теплоти і завищує - холоду на 2 - 24 % залежно від ступеня необоротності комбінованих процесів. | |||
| 15. |
Дубовський С. В. Аналіз ефективності технологій перетворення енергії на ТЕС з урахуванням обмежень на викиди шкідливих емітентів [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, В. С. Коберник // Проблеми загальної енергетики. - 2014. - Вип. 4. - С. 11-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2014_4_5 Проведено порівняння впровадження в теплову енергетику України перспективних проектів реконструкції та нового будівництва вугільних енергоблоків ТЕС за різними технологіями, що забезпечують досягнення сучасних норм викидів основних забруднювачів атмосферного повітря від потужних спалювальних установок згідно з вимогами Директиви Європейського парламенту та Ради 2001/80/ЄС. Показано, що нове будівництво вугільних енергоблоків за технологією спалювання у циркулюючому киплячому шарі на надкритичний тиск (НКТ) є рівноекономічним з проведенням реконструкції існуючих енергоблоків НКТ з встановленням найбільш ефективного обладнання сіркоочищення і азотоочищення. Однак за умов ринкової конкуренції забезпечення інвестиційної привабливості проектів будівництва нових енергоблоків і впровадження природоохоронних технологій високої ефективності на ТЕС потребує кратного збільшення податку на викиди основних забруднювачів від рівнів, встановлених згідно з Податковим кодексом України. При цьому середній рівень ринкової ціни реалізації електричної енергії від ТЕС зросте на 32 - 42 %. | |||
| 16. | 
Дубовський С. О. Шляхи вдосконалення усної лічби в старших класах допоміжної школи [Електронний ресурс] / С. О. Дубовський // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. - 2013. - Вип. 24. - С. 84-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2013_24_21 | |||
| 17. | Дубовський С. О. Вивчення деяких особливостей виконання розумово відсталими учнями операцій порівняння, узагальнення й класифікації геометричних фігур [Електронний ресурс] / С. О. Дубовський // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2010. - Вип. 15. - С. 247-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_sp_2010_15_59 | |||
| 18. | 
Куделя П. П. Термодинамічні особливості трансформації теплоти в теплових насосах із тепловим приводом [Електронний ресурс] / П. П. Куделя, С. В. Дубовський, О. С. Твердохлеб // Відновлювана енергетика. - 2015. - № 2. - С. 72-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2015_2_11 Дослідження термодинамічного принципу роботи ТН із тепловим приводом грунтується на фундаментальному рівні Другого закону термодинаміки. Розглянуто дію ТН за двома різними схемами: об'єднувальною та роз'єднувальною. Встановлено зв'язок та відмінність між такими показниками ефективності як коефіцієнт перетворення <$E phi> (СОР), ексергетичний ККД <$E eta sub ex> і коефіцієнт термодинамічної ефективності <$E eta sub oa>. Оцінено вплив необоротної теплопередачі на <$E eta sub ex> і СОР. | |||
| 19. |
Дубовський С. В. Стан, перспективи проблеми розвитку централізованого теплохолодопостачання [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, О. С. Твердохлеб, П. П. Куделя // Відновлювана енергетика. - 2015. - № 4. - С. 50-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2015_4_11 | |||
| 20. |
Дубовський С. В. Вплив змін температури оточення на ефективність та потужність енергетичних установок [Електронний ресурс] / С. В. Дубовський, М. Є. Бабін, М. Я. Каденський // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 3. - С. 35-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_3_8 Розглянуто можливість адаптації енергетичної галузі до змін кліматичних факторів. Останніми роками стає дедалі зрозумілим, що аномальні кліматичні зміни набувають закономірного характеру, формуючи багаторічний тренд як щодо підвищення середньої температури земної поверхні, так і щодо зростання частоти і амплітуди аномальних кліматичних проявів, що здійснюють дедалі більші фізичні впливи на енергетичну інфраструктуру. Вони можуть істотно змінюватися за час існування енергетичних об'єктів, що триває десятки років. Це зумовлює високу актуальність досліджень з визначення вразливості об'єктів паливно-енергетичного комплексу до змін клімату, спрямованих на розробки заходів з адаптації енергетичної галузі в цілому, а також її окремих підприємств до імовірних кліматичних змін. Основна частина роботи спрямована на оцінку кліматичної вразливості ккд теплових електричних станцій замкненого циклу, а саме, потужних паротурбінних установок ТЕС, ТЕЦ і АЕС, що входять до складу генеруючих потужностей Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, які мають водяні системи охолодження: прямотокові, що використовують природну воду рік і великих водоймищ і обернені, що здійснюють штучне охолодження циркуляційної води у ставках-охолоджувачах, бризкальних басейнах і мокрих градирнях. Розроблено методологічні аспекти впливу змін температури оточення на ефективність та потужність енергетичних установок. Виконано розрахунки з визначення змін потужності і ккд паротурбінних установок ТЕС, ТЕЦ та АЕС залежно від температури охолоджувальної води за енергетичними характеристиками. Проведено числові оцінки температурної залежності потужності та ккд типових турбоустановок ТЕС та АЕС. Зроблено висновки про те, що внаслідок суттєвої нелінійності процесів температурних змін, для їх коректного відображення необхідно надавати відповідні значення температурних коефіцієнтів ккд у окремих характерних температурних зонах і вибрано таки характерні зони. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |